Бруксизм – це патологічний стан, що характеризується мимовільним скреготом, скрипом або стисканням зубів, зазвичай під час сну, але також може виникати у стані стресу або концентрації уваги. Це поширена проблема, яка часто залишається непоміченою, оскільки пацієнт не контролює цей процес, а дізнається про нього від близьких або стоматолога за характерними ознаками. Бруксизм у дорослих може мати серйозні наслідки, включаючи стирання емалі, підвищену чутливість зубів, сколювання пломб та коронок, болі в щелепних суглобах та м’язах обличчя, а також головні болі. Сучасна стоматологія розглядає бруксизм як мультифакторне захворювання, у розвитку якого беруть участь як стоматологічні, так і психологічні та неврологічні фактори. Причини бруксизму до кінця не вивчені, але виділяють кілька основних теорій.
До основних причин бруксизму відносять стрес та підвищену тривожність (психологічна теорія), оклюзійні порушення (неправильне змикання зубів), неврологічні фактори (порушення роботи центральної нервової системи), а також деякі лікарські препарати та захворювання (епілепсія, хвороба Паркінсона). Найчастіше бруксизм пов’язують зі стресом, адже під час стресу та емоційної напруги підвищується тонус жувальних м’язів, і вночі ця напруга проявляється у вигляді скреготу. Оклюзійна теорія пов’язує бруксизм з наявністю передчасних контактів між зубами, що порушує правильне змикання та викликає рефлекторне стискання щелеп. Також бруксизм може бути побічним ефектом прийому деяких антидепресантів або симптомом хвороби Паркінсона. Симптоми бруксизму включають скрегіт зубами (помітний з боку), болі та втому жувальних м’язів вранці, головні болі (особливо в ділянці скронь), болі у скронево-нижньощелепному суглобі, підвищену чутливість зубів, стирання емалі та появу сколів на зубах.
Діагностика бруксизму проводиться стоматологом на основі скарг пацієнта, огляду порожнини рота, а також за допомогою спеціальних методів. Під час огляду лікар звертає увагу на стирання емалі, наявність сколів на зубах, гіпертрофію жувальних м’язів (збільшення об’єму жувальних м’язів). Для підтвердження діагнозу може проводитися полісомнографія (дослідження сну з реєстрацією активності жувальних м’язів). Також використовується електроміографія для оцінки тонусу жувальних м’язів. Важливо диференціювати бруксизм від інших захворювань, таких як артрит скронево-нижньощелепного суглоба, остеохондроз шийного відділу хребта та деякі невралгії. Діагностика бруксизму є важливою для визначення ефективної стратегії лікування.
Лікування бруксизму є комплексним і включає усунення причин, корекцію симптомів та профілактику ускладнень. Основним методом симптоматичного лікування є використання кап (оклюзійних шин) – спеціальних пластинок, які надягають на зуби на ніч. Вони захищають зуби від стирання, зменшують навантаження на м’язи та суглоби, запобігають сколюванню пломб та коронок. Капи виготовляються за індивідуальним зліпком, що забезпечує їх ідеальне прилягання. Для усунення стресового фактора рекомендуються психотерапія, релаксація, медитація, а в деяких випадках – прийом легких заспокійливих препаратів. При виявленні оклюзійних порушень проводиться вибіркове пришліфовування зубів для усунення передчасних контактів. У важких випадках, при вираженому гіпертонусі м’язів, застосовуються міорелаксанти та фізіотерапія (лазеротерапія, електрофорез). Лікування бруксизму має бути комплексним, щоб не лише усунути симптоми, але й запобігти прогресуванню захворювання та ускладненням.
Профілактика бруксизму включає управління стресом, розслаблення жувальних м’язів перед сном, уникнення стимуляторів (кофеїн, алкоголь) у другій половині дня, регулярні фізичні навантаження для зняття напруги, а також своєчасне лікування стоматологічних проблем. Важливо звертатися до стоматолога при появі перших ознак стирання емалі або болів у щелепах. Запущений бруксизм може призвести до незворотних змін у скронево-нижньощелепному суглобі та значних втрат зубної тканини, що потребуватиме дорогого протезування. Профілактика скреготу зубами є набагато ефективнішою, ніж лікування його наслідків, тому не ігноруйте симптоми та звертайтеся до фахівців вчасно.